Апаратний педикюр: базові правила для безпечної процедури

Апаратний педикюр роблять на сухій шкірі, без ванночок і розпарювання. Техніка сама по собі найделікатніша з усіх, але тільки коли майстер тримається базових правил. Порушиш їх, і клієнт іде додому з опіком, порізом або «пропилом» у нігтьовій пластині.

Фрези підбирають під зону

Однією фрезою всю стопу не пройдеш. На стопу і огрубілу шкіру я беру керамічні або твердосплавні фрези середньої та крупної абразивності. Бокові валики і нігтьова пластина це вже інша розмова: туди йдуть тільки дрібні абразиви з червоною чи синьою насічкою або корундові кульки. Алмазну фрезу з крупною насічкою на пластині не використовують взагалі.

Оберти і тиск

Стопу обробляю на 12-20 тисячах обертів, кутикулу і бокові валики на 5-10 тисячах. Логіка проста: чим ніжніша зона, тим нижчі оберти і тим легша рука. І головне, чого вчу всіх, хто приходить вчитися: фреза не стоїть на місці ні секунди. Затримка на високих обертах це термічний опік, клієнт відчуває пекучість миттєво. Рука працює постійно, плавно, без натискання.

Напрямок руху і постановка руки

Фрезу веду проти напрямку обертання, назустріч росту кутикули і огрубінь. У руки має бути три точки опори: мізинець або безіменний палець лягає на стопу клієнта, плюс упор зап'ястя. Без опори глибину спилювання не проконтролюєш.

Після процедури

• Шкіру стопи обробляю кремом або бальзамом із сечовиною 10-15%. Вона сповільнює повторне ороговіння.
• Нігтьову пластину полірую бафом, за потреби наношу базу.
• Якщо шкіра чутлива, раджу клієнту не взувати закрите взуття перші кілька годин.

Коли педикюр робити не можна

Апаратний педикюр не виконують при грибкових ураженнях в активній фазі, відкритих ранах, трофічних виразках і цукровому діабеті в декомпенсації. У сумнівних випадках я відправляю людину до подолога або дерматолога, а не працюю «обережно навколо» проблемної ділянки.